МЕТА: 

√       З’ясувати, що таке конфлікт, причини його виникнення;

√       На основі аналізу конфліктних ситуацій у системі «учитель – школа» визначити ставлення до проблеми взаємодії педагогів з учнями й педагогічним колективом у важких ситуаціях шкільного спілкування;

√       Знайти шляхи й способи вирішення конфліктів, що виникають у процесі міжособистісного спілкування.

ОБЛАДНАННЯ: Аркуші формату А4, маркери, скотч, плакати «Правила роботи в групі», «Конфлікт», «Види стратегій вирішення конфліктів», картки із ситуаціями, пам’ятка «Як уникнути деструктивних суперечок»

ЧАС:  1 год.

Вступ. Оголошення теми й мети тренінгу (3 хв.)

       Необхідно визнати, що педагогічне спілкування, педагогічна взаємодія – це не просто інструмент педагогіки, а одна з найважливіших умов її успішності. Грамотне спілкування дає змогу дитині й учителеві попередити виникнення суперечностей у взаємодії з іншими членами колективу. Тому вдосконалювання способів спілкування прямо або побічно сприяє профілактиці конфліктів між людьми. Роль правильно організованого педагогічного спілкування велика, тому атмосферу спрямованості на розвиток особистості учня створює саме педагог. Однак, хоч як би намагався педагог, він не може постійно підтримувати ідеальний безконфліктний стан, ден дорослий і діти живуть, учаться, працюють у повній гармонії. Конфлікти виникають і будуть виникати – така вже людська природа.

       Сьогодні на тренінгу ми поговоримо про конфлікти, причини їхнього виникнення, про ситуації виникнення конфлікту. Знайдемо шляхи й способи розв’язання конфліктів, що виникають у процесі міжособистісного спілкування.

       Для того, щоб почати роботу, ми з вами повинні познайомитися.

Вправа «Своє ім'я + прикметник» (7 хв.)

Мета: познайомити всіх учасників. Створити умови для продуктивної роботи.

        Тренер пропонує назвати своє ім'я й до нього – прикметник, який починається на ту ж букву, що й ім'я, і з яким учасник себе асоціює. Наприклад, мене звати Іра, і я асоціюю себе як інтелектуальна.

Правила роботи в групі  (4 хв.)

Мета: визначити правила продуктивної роботи групи під час тренінгу, створити сприятливий психологічний клімат.

       Для того, щоб досягти гармонії в роботі, необхідно виробити правила, якими будуть керуватися учасники. Група методом «Мозкового штурму» встановлює правила ефективної взаємодії, відповідаючи на запитання: «Що потрібно зробити для того, щоб робота в групі була ефективною?»

       Правила записуються на плакаті.

Вправа «Конфлікт – це…» (5 хв.)

Мета:  створення малих груп для подальшої роботи

       Тренер просить учасників об’єднатися в групи (загальна кількість груп 6). Учасники отримують кольорові значки, і об’єднуються в групи за їх кольором.

      За методом «мозкового штурму» учасники на аркушах паперу пишуть, що в їхньому розумінні є конфлікт. Через 5 хв. тренер пропонує представникові групи зачитати й прикріпити аркуш на плакат «Конфлікт».

Висновок: конфлікт – це протиріччя й розбіжності, що виникають між людьми через відмінність їхніх поглядів, інтересів, установок, прагнень. В основі конфлікту лежить конфліктна ситуація. Щоб конфлікт став розвиватися, необхідний інцидент, тобто щоб одна зі сторін почала діяти.

Міні-лекція «Конфлікти підліткового віку»  (15 хв.)

Мета: усвідомлення специфіки поведінки підлітків і дорослих у конфлікті.

       Проблема конфлікту у підлітковому віці – актуальна, за цим віком навіть закріпилася назва – «криза самосвідомості». Підліткова стадія в розвитку особистості перебуває між дитинством – епохою полювання і збирання – і дорослим станом – епохою розвинутою цивілізації. У цьому віці виділяють низку основних протиріч. У підлітків надмірна активність може призвести до виснаження, божевільна веселість змінюється на зневіру, упевненість у собі переходить у сором’язливість і боягузтво, егоїзм чергується з альтруїзмом, високі моральні установки заступають низькі прагнення, пристрасть до спілкування замінюється замкненістю, тонка чутливість переходить в апатію, жвавість, допитливість – у розумову байдужість.

       Формування особистості залежить від того, яка цінність переживається як найвища, визначальна для життя. Психологічна криза підліткового віку пов’язана з тим, що у внутрішньому світі молодої людини формується нове явище – «відчуття дорослості». Але парадоксом цього є те, що прагнення бути дорослим викликає опір з боку дійсності. Виявляється, що м’ясця у системі відносин з дорослими дитина ще посісти не може, натомість її місце – серед дітей. Саме тут освоюються норми соціальної поведінки, норми моралі, тут встановлюються відносини рівності й поваги одне до одного.

       От приклад основних стадій кризи підліткового періоду:

¨     Шок – недовіра й заперечення;

¨     Гнів – перша стадія розуміння реальності;

¨     Депресія – полегшує вияви відчуттів;

¨     Вирішення – прояснення цінностей.

       Можливі варіації розв’язання кризової ситуації підлітком:

¨     Використання відомих способів (для зміни ситуації)

¨     Розробка нових способів – адаптивних або не адаптивних

¨     Відхід від проблеми – «уникання»

¨     Самогубство, смерть.

       Криза як внутрішній конфлікт особистості може призвести до регресу й руйнування або ж до нового розвитку.

       Конфлікт є невід’ємною частиною життя підлітка, і завдання дорослих – навчити не уникати його, а конструктивно вирішувати.

       У підлітка є своя життєва правда й життєва суть. Він бігає, вривається в світ дорослих, і його стрибок у доросле суспільство – завжди на рівні. Приходить він не просто так, а несе щось дуже коштовне – свій власний погляд на життя, свої нові цілі, нові (часто несподівані й незвичні для нас) форми поведінки.

       Якщо ж дорослі посилюють тиск на підлітка, відповідно, збільшується його опір. Він шукає виходу зі сформованої ситуації, а вихід, як правило, спонтанний. Часто підліток не розуміє, чому він так поводиться.

       У відповідь дорослі намагаються знайти шляхи до виправлення поведінки підлітка. Ось п’ять розповсюджених способів (стратегій), які вибирають дорослі у взаєминах з підлітками.

1.      «Черепаха» (ухиляння). «Черепахи» втікають і ховаються під свій панцир, щоб уникнути конфлікту. Вони відмовляються від власних цілей і тримаються осторонь як від суперечливих питань, через які виникає конфлікт, так і від людей, причетних до суперечки. Вони вважають, що вирішувати конфлікт – річ безнадійна. Їм легше втекти (фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж зустрітися з ним. (нейтралітет)

2.      «Акула» (примус). «Акули» намагаються переконати опонентів, силоміць примушуючи їх розв’язувати конфлікт. Для «акул» найголовніше власні цілі, а стосунки з людиною мають для них другорядне значення. Вони будь-якою ціною готові домагатися свого. Їх мало хвилює те, и вони комусь подобаються. «Акули» переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли хтось перемагає. Вони намагаються здобути перемогу, приголомшуючи суперників, нападаючи раптово, також залякуючи чи погрожуючи їм із позиції сили. (Авторитарний стиль)

3.      «Плюшевий ведмедик» (згладжування). Для «ведмедиків» найголовніше – хороші стосунки, а власні цілі не мають для них великого значення. Вони прагнуть усім подобатися, щоб усі їх любили й цінували. Вони вважають, що конфлікти не можна обговорювати без шкоди для стосунків. «Ведмедики» бояться завдати болю, образити, зіпсувати стосунки під час конфлікту. Їх правило: «Я готовий пожертвувати власними цілями, роби все, що хочеш, аби тільки я тобі подобався».

4.      «Лисиця» (компроміс). «Лисиці» невибагливі як у своїх цілях, так і в стосунках з людьми. «Лисиці» шукають компромісу. Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту й переконують іншого поступитися теж якоюсь частиною своїх цілей. Вони шукають такого рішення, щоб обидві сторони отримали «золоту середину». Вони готові пожертвувати заради досягнення згоди для спільного добра як частиною своїх домагань, так і стосунками.

5.      «Сова» (переговори). «Сови» дуже високо цінують власні цілі та стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку треба розв’язувати, й шукають таке рішення, яке б задовольнило і їхні власні цілі, і цілі іншої сторони. «Сови» сприймають конфлікти як засіб поліпшення напруження між двома людьми. «Сови» не заспокояться доти, доки не буде знайдено рішення, яке б задовольнило і їх самих, і іншого. (демократичний стиль)

       Підійти до підлітка з позиції «погляд згори донизу» - значить не побачити, не відчути життєвої новизни, яку він у собі несе. Це значить одразу «заблокувати» спілкування й, що вже тут приховувати, спровокувати підлітка на боротьбу з нами, боротьбу завзяту, іноді навіть жорстоку, в якій ми найчастіше залишаємося переможеними, тому що в підлітка своя життєва місія – нести в суспільство нове.

       А якщо сказати точніше, з підлітками треба просто дружити й спілкуватися по-людськи, на рівних, поважати їхні інтереси, обговорювати їхні проблеми, сперечатися з ними й ще багато чого робити. Але головне полягає в тому, що необхідно не «виховувати» підлітка (у традиційному розумінні – регулярно сварити з а порушення у поведінці й навчанні), а проживати з ним разом (і він цього чекає всіма силами своєї юної, безкомпромісної душі) ті проблемні періоди життя, які в нього виникають. А такі гострі проблемні періоди виникають в усіх (так, в усіх!) підлітків.

Вправа «Австралійський дощ» (4 хв.)

Мета: забезпечити психологічне розслаблення учасників.

Тренер пропонує учасникам стати у коло. Інструкція: «Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви передаватимете мої рухи. Тільки-но вони повернуться до мене, я передам наступні. Слідкуйте уважно!

-         В Австралії здійнявся вітер (ведучий тре долоні)

-         Починає накрапати дощ (клацання пальцями)

-         Дощ посилюється (почергове плескання долонями по грудях)

-         Починається справжня злива (плескання по стегнах)

-         А ось град – справжня буря (тупіт ногами)

-         Але що це? Буря стихає (плескання по стегнах)

-         Дощ стихає (плескання долонями по грудях)

-         Кілька крапель падають на землю (клацання пальцями)

-         Тихий шелест вітру (потирання долонь)

-         Сонце! (руки догори)

Рольова гра «Ситуації» (10 хв.)

Мета: актуалізація досвіду переживання конфлікту, усвідомлення ролі конфліктів і способів їхнього вирішення.

Тренер пропонує учасникам вибрати картки із ситуаціями.

Завдання: придумати ситуацію відповідно до картки й назвати можливі шляхи виходу з неї.

Ситуація 1: учитель – адміністрація.

Ситуація 2: учитель – батьки.

Ситуація 3: учитель – учень.

Ситуація 4: учитель – учень.

Ситуація 5: учень – учень.

Ситуація 6: учень – учениця.

       Через 10 хвилин представник від кожної групи зачитує ситуацію й вихід із неї. Потім тренер пропонує прикріпити вихід із ситуації на плакат «Види стратегій вирішення конфліктів» до тієї стратегії, до якої це рішення підходить.

Висновок: більшість конфліктів можна вирішити на основі компромісу, тобто такого рішення, коли кожна зі сторін іде на часткові поступки для загальної зручності.

Релаксаційна вправа «Важливий інший» (6 хв.)

Мета: сприяти емоційному розслабленню, емоційному переживанню негативних проявів у стосунках з метою їх усвідомлення і покращення, створення навичок позитивного вирішення конфліктів.

Звучить тиха релаксаційна музика.

-         Сядьте зручно, закрийте очі.

-         Виберіть важливу для вас людину. Це може бути будь-хто: колега, брат, товариш… Це може бути будь-яка важлива для вас в цю хвилину людина.

-         Подумки посадіть вибрану вами людину перед собою. Уявіть її позу, одяг, руки, вираз обличчя.

-         Порозмовляйте з цією людиною, розкажіть, як високо ви її цінуєте, поділіться своєю радістю, своєю неприємністю.

-         Не говоріть однією-двома фразами, постарайтесь якнайповніше виражати свої думки.

-         Подумайте й скажіть цій людині, чому вона відіграє велику роль у вашому житті?

-         Тепер розкажіть, за що ви на неї ображаєтесь.

-         Скажіть їй, що ви хочете, чого ви чекаєте від неї.

-         Скажіть, за що ви її любите.

-         Уявіть, що пройшло п’ять років. Розкажіть, якою ви уявляєте цю людину. Поспілкуйтеся з нею.

-         Які ви бачите взаємини з цією людиною через 5 років.

-         А зараз повільно відкрийте очі, не поспішаючи поверніться до класу.

Заключне слово тренера (6 хв.)

       У будь-яких стосунках можливі конфлікти. У випадках конструктивного підходу конфлікт дає можливість примирення та поглиблення гармонії. Психологи пропонують такі поради, щоб уникнути деструктивних суперечок і сперечатися конструктивно.

Пам’ятка «Як уникнути деструктивних суперечок»

Не потрібно:

1.     Просити вибачення наперед.

2.     Ухилятися від сварки, вимагаючи мовчання й займатися саботажем.

3.     Використовувати ваші інтимні знання про іншу людину для ударів у вразливі місця, знущань, глузувань.

4.     «Притягати» питання, які не стосуються справи.

5.     Симулювати згоду, відчуваючи образу.

6.     Пояснювати іншому, що він відчуває.

7.     Робити напад з іншого боку, критикуючи когось або використовуючи щось, що є цінним для опонента.

8.     «Підкопуватися» під іншого, посилюючи його невпевненість чи погрожуючи бідою.

Потрібно:

1.     Сваритися наодинці.

2.     Чітко сформулювати проблеми й повторити аргументи іншого своїми словами.

3.     З готовністю вислуховувати відгуки про свою поведінку.

4.     Розкрити свої позитивні й негативні почуття.

5.     З’ясувати, в чому ви погоджуєтеся та не погоджуєтеся, а також, що найбільш значуще для вас.

6.     Ставити запитання, які допоможуть іншому підібрати слова для висловлення своїх інтересів.

7.     Чекати, доки спонтанний спалах затихне, не відповідаючи тим самим.

8.     Висувати «позитивні пропозиції» щодо взаємного виправлення.