Творчий учитель        Четвер, 28.03.2024, 15:31
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [0]
Статті на методичні теми [0]
Класному керівникові [0]
Корисні матеріали [4]
Міні-чат
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 23
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
Код кнопки
Форма входу
Головна » Статті » Корисні матеріали

Організація корекційно-педагогічного процесу у дітей зі збоченням потягів

Поведінка людини, її свідомість, зумовлені не тільки сприйняттям реальності, але й життєві почуття – це потреба, від задоволення якої залежить збереження індивіда і роду: голод, спрага, статевий потяг. Потяг – це первинне спонукання, неусвідомлений емоційний прояв потреби в будь-чому. Потяг (драйв) – внутрішній стан, який примушує діяти відповідним чином.

deviatio – відхилення

Синоніми девіантної поведінки:
- соціально-небажана поведінка
- порушена поведінка
- ненормативна поведінка
- поведінка з відхиленнями

Девіантна поведінка займає середню позицію між нормою і патологією. Поведінку з відхиленнями особистості немає сенсу розглядати з точки зору психопатології, така поведінка відображає соціально-психологічний статус особистості на вісі соціалізація – дезадаптація – ізоляція.

Девіантна поведінка – це стійка поведінка особистості, що відхиляється від найбільш важливих соціальних норм, що приносить реальні збитки суспільству чи самій особистості, а також супроводжується соціальною дезадаптацією.

Ознаки девіантної поведінки (девіація – лише якщо присутні всі ознаки):

1) Поведінка особистості з відхиленнями – поведінка, яка не відповідає загальноприйнятим чи офіційно встановленим нормам.

2) Девіантна поведінка і особистість, яка її проявляє, викликає негативну оцінку з боку інших людей (засудження, соціальні санкції).

3) Девіантна поведінка наносить реальні збитки самій особистості і оточуючим людям. Таким чином, девіантна поведінка деструктивна чи аутодеструктивна.

4) Девіантну поведінку можна охарактеризувати як стійко повторювану (багаторазово чи тривало)

5) Девіантна поведінка повинна узгоджуватися із загальною направленістю особистості.

6) Девіантна поведінка розглядається в межах медичної норми.

7) Девіантна поведінка супроводжується явищами соціальної дезадаптація.

8) Девіантна поведінка має виражену індивідуальну, вікову і статеву своєрідність. 

Термін "девіантна поведінка" можна застосовувати до дітей, не молодших 5 років.

Таким чином, девіантна поведінка – це стійка поведінка особистості, що відхиляється від найбільш важливих соціальних норм, має реальні збитки суспільству чи самій особистості, а також супроводжується соціальною дезадаптацією.

У дитячому віці потяги рідко усвідомлюються. Тому вони частіше призводять до імпульсивної, необдуманої і не завжди керованої поведінки. Деякі потяги у дітей рудиментарні. Водночас у підлітків статевий потяг досягає великої сили, ним важко ефективно управляти відповідно до вимог суспільства.

Розлади поведінки

-         Дромоманія – нездоланне прагнення до зміни місць, подорожей, бродяжництва. Діти та підлітки йдуть із дому, школи, інтернату в найменш слушний момент, не готуються до цього, не беруть із собою їжі, грошей. Безцільно вештаються вулицями, довго їздять містом або виїжджають далеко від місця проживання. Отримавши полегшення від реалізації пориву, повертаються самі або не противляться примусовому супроводу в сім'ю. нерідко цей розлад – проявлення психопатії або пов'язаний із прагненням до «угамування сенсорної спраги», бажанням компенсувати брак емоційної різноманітності.

-         Гемблінг (ігрова залежність) – полягає в частих повторюваних епізодах участі в азартних іграх, що домінують в житті суб’єкта і призводять до пониження  соціальних, професійних, матеріальних і сімейних цінностей, не приділяється достатньо уваги обов’язкам у даній сфері.

-         Клептоманія – нездоланний потяг украсти певну цікаву або позбавлену всякої цінності річ. Ставши її володарем, утрачають до неї всякий інтерес, викидають, дарують, забувають. Клептоманія трапляється при психопатії, органічному ураженні мозку.

-         Піроманія – нездоланний потяг до підпалів, гри з вогнем (підпалювання сірників, багаття). Може бути проявом розладів особистості, але частіше пов’язана з ураженням головного мозку.

-         Дипсоманія – запій, імпульсивний потяг до алкогольних напоїв, який реалізується в щоденному прийомі спиртного і триває упродовж 1-2 тижні й до важкої інтоксикації. У проміжку між запоями немає потреби у спиртних напоях. В основі дипсоманії – прагнення розрядити дисфорії при циклотимій депресії.

-         Міфоманія – патологічна брехливість, обумовлена істероїдними психопатичними рисами особистості.

-         Трудоголізм – це втеча від реальності шляхом зміни свого психічного стану, в даному випадку досягається фіксацією на роботі. При чому робота не представляє собою того, чим вона буває у звичайних умовах: трудоголік не прагне до роботи у зв’язку з економічною необхідністю. «втеча в роботу» від повсякденного життя може бути пов’язана з неможливістю відчувати «маленькі життєві радощі», нездатністю забезпечити собі домашній комфорт, який забезпечують інші.

Розлади харчового потягу

-         Булімія – сильне підвищення апетиту і навіть ненажерливість. Виникає при тривозі, фобіях, частіше при органічних ураженнях головного мозку.

-         Полідіпсія – підвищене споживання рідини внаслідок посилення спраги. Причина – органічне ураження мозку, інколи пов’язане із психогенним розладом.

-         Анорексія – зниження апетиту аж до повного зникнення. Буває при неврозах, психопатіях, реактивному психозі.

-         Симптом Піка – споживання неїстівних предметів.

-         Копрофагія – споживання калу. Трапляється при глибокій розумовій відсталості, дефектній шизофренії.

Розлади потягу до самозбереження

-         Підвищення потягу до самозбереження – недовіра до всього нового, змін, незнайомих об’єктів, тяжіння до стереотипії, страх близького оточення, підвищена збудливість. Спостерігається при дитячому аутизмі, невропатії, шизоїд ній і психастенічній психопатії. До 3 років агресія може проявлятися стійкою немотивованою упертістю. У старшому дошкільному віці – конфліктами, прямими нападами на однолітків, дорослих, рідних. У шкільному віці – постійними,жорстокими бійками, провокуванням конфліктів.

-         Зниження потягів до самозбереження – відсутність захисних реакцій (беззахисність, безпорадність), знижене відчуття болю, байдужість до оточення.

-         Збочення оборонного потягу – прагнення до пошкодження самого себе, травмування та каліцтва. Це можуть бути грубі роздряпування шкіри, кусання язика, розбивання голови об тверді предмети. Трапляється при глибокому слабоумстві, шизофренії, істероїдній психопатії.

-         Самогубство – позбавлення себе життя, обумовлене розладами потягу до самозбереження. Суїцидальні думки, висловлювання та вчинки спостерігаються при психічних захворюваннях, а також у психічно здорових.

-         Суїцидоманія – наполегливе, нездоланне прагнення до самогубства. Нерідко буває при депресії, психопатіях, шизофренії.

Розлади статевого потягу

-         Гіперсексуальність – патологічне, постійне посилення статевого протягу та підвищення здатності до переживання оргазму. Причина – порушення діяльності гіпоталамусу, частіше під впливом ендокринних розладів або органічних ураженнях гіпоталамо-лімбічної ділянки.

-         Гіперсексуальність дитяча – сексуальна поведінка, відповідна сексуальності старших за віком дітей. Інтерес до протилежної статі, інтимного життя дорослих.

-         Гіпосексуальність – зниження статевого потягу, відсутність інтересу до протилежної статі. Виникає при затримці психосексуального розвитку.

-         Збочення статевого потягу. До цієї групи належать садизм, мазохізм, ексгібіціонізм, зоофілія, візіонізм, педофілія, некрофілія.

-         Педофілія — статевий потяг до дітей, які не досягли віку статевого дозрівання або ж знаходяться лише в ранній його стадії. Вивчаючи злочинців, які вчинили статеві злочини, стверджують, що педофіли страждають на порушення міжособистісного функціонування та пасивно-агресивну поведінку, а також на порушення самооцінки. Крім того, вони є соціопатами, яким властива патологічна нездатність або небажання адаптації у соціумі, а також схильність до когнітивних спотворень та нездатність стримувати асоціальну поведінку. Причинами для формування педофілії служать відхилення психосексуального розвитку, проблеми спілкування з особами іншої статі, а часто також сексуальні розлади, що заважають нормальному статевому життю. Серед підлітків основну частину складають ті, які через порушення психосексуального та емоційного розвитку не вміють налагоджувати контакти із ровесницями і залицятися до них. У групі 30-літніх переважають одружені чоловіки, які однак не зуміли влаштувати насправді своє сексуальне життя, а також ті чоловіки які бояться близькості та контакту з дорослими жінками. Серед літніх чоловіків зазвичай зустрічаються самотні люди, та ті, хто страждає від різноманітних статевих розладів. Самотні шукають у спілкуванні з дівчатками виходу зі свого сиротливого положення, більшість з них також має труднощі в контактах з жінками, а літні чоловіки з статевими розладами використовують це спілкування для стимуляції своєї згасаючої сексуальності. Педофільні тенденції, виникаючі в літньому віці на фоні зниження статевого потягу, можуть довго не реалізовуватися. Зазвичай вони формуються на тлі атеросклерозу в сполученні з енцефалопатією. Досить часто педофілія формується на фоні передчасного психосексуального розвитку. В таких випадках вона буває дуже стійкою. При ранньому становленні сексуальності дитячі ігри міцно фіксуються в статевому потязі і визначають його. Згідно з результатами деяких досліджень до 80 % педофілів самі перенесли в дитинстві сексуальну травму, що наклала відбиток на все їхнє подальше життя.

-         Зоофілія (скотолозтво) – статевий потяг до тварин, одержання сексуального задоволення в контактах з ними. Для сексуального задоволення, як правило, використовуються домашні тварини (кози, вівці, ослиці, кобили, корови). Зоофілія в більшості випадків тимчасове, а не постійне.

Причини виникнення: Маленькі діти часто шукають теплоти у стосунках з домашніми тваринами. Навіть тоді, коли вони заміщають контакти з однолітками і заповнюють недолік уваги і ласки дорослих, дружні відносини з тваринами ще не передвіщають їхнього переростання надалі в збочення, хоча деякі форми дитячих ігор із тваринами можуть стати ґрунтом для формування патологічного потягу. Однак в цілому дитячий інтерес та дружба з тваринами не пов’язана та не приводять до зоофілії. Вважається, що дане збочення, як правило, здебільшого поширене в тваринницьких районах, де звичною є ситуація тривалого перебування чоловіків окремо від жінок, тобто звичною є ситуація в якій неможливо зробити нормальний статевий акт. Також сприяють зоофілії звичаї в ряду країн та народів, які суворо карають дошлюбні зв'язки та невірність, тобто коли юнаки і дівчата можуть почати статеве життя винятково після вступу в шлюб. Саме через це зоофілія з вівцями, ослицями, широко розповсюджена в ряді ісламських країн. Також причинами зоофілії є відсутність статевого партнера, який сексуально задовольняє людину. Сприяє збоченню сексуальна нерозбірливість, тобто здатність задовольняти свої статеві потреби з будь-яким доступним у даний момент еротичним об'єктом, включаючи тварин. За результатами досліджень до половини юнаків у деяких сільських місцевостях мали зоофільні контакти, причому в багатьох вони завершувалися еякуляцією і оргазмом.

-         Некрофілія — статевий потяг до трупів. Трапляється зрідка, переважно в чоловіків. Формується в психічнохворих та людей з вродженими чи набутими психічними аномаліями. Некрофілія може поєднуватися із садизмом (некро-садизм) у формі наруги над трупом.

Причини появи. Оргазм у дітей обох статей нерідко сполучається з афектом страху й тривоги, через що первинно нейтральний тривожний стан може викликати оргазм. Для сексуального задоволення дитина іноді сама приводить себе до стану тривоги читанням страшних розповідей чи викликанням в уяві відповідних ідей. Визначене значення в походженні цього стану має не тільки залякування дітей цвинтарями, трупами й небіжчиками, але й прагнення більшості дітей на визначеному етапі розвитку до сприйняття цих розповідей, потреба в переживанні відчуття страху. При різкому зниженні порогів збудливості нервових структур, що забезпечують еякуляцію і оргазм, в окремих дітей під час страшних розповідей і залякування може наступити оргазм. Тематика розповідей, що приводять до оргазму, може стати основою для патологічного фантазування. Однак головну роль у формуванні збочення грає психопатологічний ґрунт, саме він допомагає зважитися на реалізацію патологічного потягу і закріпити його. Безсумнівно, некрофілія найчастіше зустрічається в психічно хворих виродків, у першу чергу з вираженою неповноцінністю чи ендогенним процесом. Крім того, у формуванні некрофілії визначну роль грають садизм, що виявляється в опоганенні трупа і нарузі над ним, чи мазохізм, зв'язаний з відразою при контакті з трупом і страхом викриття.

-         Сади́зм — форма сексуальної поведінки, при якій сексуальне збудження та насолода відбувається внаслідок приниження та заподіяння страждань партнерові. У певному сенсі садизм може проявлятися у формі знущання над тваринами. Термін садизм у розмовній мові вживається в ширшому сенсі, на означення особи, яка одержує задоволення від страждання інших.Формою поведінки, протилежною до садизму, є мазохізм, тобто бажання бути приниженим та зазнавати знущань від інших з метою одержання сексуального задоволення.

-         Ексгібіціоні́зм (від лат. виставляти) — така форма сексуальних відхилень, коли досягнення статевого збудження і насолоди реалізується шляхом демонстрації статевих органів особам протилежної статі поза ситуаціями статевих контактів. Нерідко це відхилення є своєрідним еквівалентом фактичної неможливості статевого акту у зв'язку з імпотенцією, особливо у людей похилого віку.

Ексгібіціонізм як статеве відхилення притаманний переважно чоловікам. В основі даного пошуку статевої задоволеності знаходиться жага до ефекту раптовості із переляком жінки (жінок), навіть дітей. Найчастіше публічна демонстрація статевого органу супроводжується онанізмом. Ексгібіціоністи з садистськими нахилами одержують статеву насолоду залежно від силового ступеня нав'язуваного ефекту, який був викликаний їх цинічними діями; з мазохістськими нахилами - від штучного створення умов для високого рівня сорому і приниження за свої дії з відповідним почуттям страждань. Різновидом ексгібіціонізму є: а) кандаулезізм (від імені лідійського царя Кандаулеса, який показував стороннім свою сплячу голу дружину); б) еротографоманія (хвороблива жага до складання любовно-еротичних послань); в) ексгібіціонізм словесний. Безглуздість такої статевої активності перед особами протилежної статі, іноді навіть шляхом їх переслідування, свідчить про значні розлади у психіці. Існує декілька різних категорій ексгібіціонізму, коли у девіантів активно порушуються інтелектуальні і етичні критерії свідомості; проявляється жага до виключення статевої активності потенційних партнерів; спостерігається імпотенція. Загалом для ексгібіціонізму характерна свідома мотивація. При значній алкоголізації (наркотизації) у ексгібіціоністів, звичайно, знижується межа морального опору своїм діям, загострюється фактор підсвідомої імпульсивності. Рання профілактика ексгібіціонізму починається зі статевого виховання дітей, з психологічної корекції та психотерапевтичного лікування дорослих, перш за все батьків. В основі такої профілактики знаходяться заходи щодо нейтралізації психофізіологічного механізму імпринтингу (запам'ятовування). У психологічному плані виражений ексгібіціонізм хвороблива аморальність, в кримінологічному - цинічна форма хуліганської поведінки.

-         Вуаєризм (від французького «voyeur») — підглядання за сексуальним актом, актом дефекації, сечовипускання з метою одержати статеве задоволення. Зазвичай зустрічається у чоловіків, хоч буває і у жінок. Вважається патологією психіки. У підлітковому віці, у період статевого дозрівання закладаються основи вуаєризму, як патології. У дорослих підглядання часто супроводжуються мастурбацією. Однією з форм вуаєризму є "секс по телефону". Тоді вуаєрист джерелом свого підглядання має не зовнішні картини дійсності, а власну уяву. На вуаєризмі побудована індустрія порно (відео, малюнки, фото). Об'єктивно не можна визначити чи це негативне явище чи просто проявлення тваринного інстинкту. Вуаєризм - свого роду протилежність ексгібіціонізму.

-         Візіонізмом – підглядування у дитячому віці називають. Причиною є звичайна дитяча цікавість, природнє пізнання світу.

Розлади потягів – нерідко небезпечна патологія. Її виявлення потребує обов’язкової консультації із психоневрологом для встановлення причин і механізмів виникнення розладу.

Корекційно-педагогічна робота будується різноманітно, залежно від виду порушення потягу і від причини її виникнення. Психологічна допомога має 2 основні напрямки:

-         Психологічна превенція (профілактика)

-         Психологічна інтервенція (робота)

Психологічна профілактика передбачає систему загальних і соціальних заходів на різних рівнях соціальних організацій:

-         Загальнодержавному

-         Правовому

-         Медичному

-         Педагогічному

-         Соціально-психологічному

-         Економічному

-         Суспільному.

ВООЗ пропонує виділяти первинну, вторинну і третинну профілактику. Первинна спрямована на усунення негативних факторів, які викликають певні явища, а також на підвищення стійкості особистості до впливу цих факторів. Вторинна – раннє виявлення і реабілітація нервово-психічних порушень і робота з групою ризику. Третинна – лікування нервово-психічних розладів, що супроводжуються порушеннями поведінки, може бути спрямована на попередження рецидивів у осіб з уже сформованою поведінкою.

Форми профілактичної роботи:

ü    Організація соціального середовища – соціальна реклама, політика ЗМІ.

ü    Інформування – лекції, бесіди, розповсюдження літератури.

ü    Активне соціально-психологічне навчання важливим навичкам – тренінги асертивності, тренінги формування життєвих навичок, тренінг резистентності (стійкості) до негативного соціального впливу (уміння говорити «ні», зміна установок на девіантну поведінку)

ü    Організація діяльності, альтернативної девіантній поведінці, наприклад подорожі, спорт з ризиком, любов, творчість, діяльність.

ü    Організація здорового способу життя, активізація особистісних ресурсів.

Психологічна інтервенція – це психологічне втручання в особистісний простір для стимулювання позитивних змін. Завданнями психологічної інтервенції є формування мотивації на соціальну адаптацію чи одужання; стимулювання особистісних змін; корекція конкретних форм поведінки, що відхиляється від норми; створення сприятливих соціально-психологічних умов для особистісних змін чи одужання.

 Основними методами психологічної інтервенції є психотерапія, психологічне консультування, тренінг, психокорекція, організація терапевтичного середовище.

В залежності від виду порушення, проводиться певний вид роботи. Наприклад, піроманія потребує постійного нагляду, щоб усунути небезпечні наслідки підпалу. Крадіжки при клептоманії не повинні бути предметом осуду та покарання, треба пояснити дитині та оточенню неумисний характер недуги.

Дромоманія, що провокується браком позитивних емоцій і відсутністю зацікавленості близьких у долі дитини, потребує посилення уваги і турботи, а також душевної теплоти вихователів. Діти та підлітки з розладами харчового потягу потребують психотерапії і лише потім – педагогічної корекції. Розлади самозбереження, такі як агресія, усуваються уважним виключенням усіх про вокативних моментів. За суїцидентмаи потрібен невпинний нагляд, уважне ставлення до них, це дозволить відвернути фатальні рішення. Розлади статевих потягів частіше є наслідком нервово-психічних захворювань, у цьому випадку необхідна консультація лікарів. Водночас, незалежно від причин розладів, діти і підлітки потребують статевого виховання, відповідно до їхнього віку і соціального статусу, що може зменшити наслідки проявів патологічних потягів.

Категорія: Корисні матеріали | Додав: Іриночка (06.01.2012)
Переглядів: 2177 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IP адреса
Пошук
Друзі сайту


Старобабанівська загальноосвітня школа Study English with us!

Людмила та Ірина Кожухівські © 2024


Безкоштовний хостинг uCoz