Творчий учитель        Вівторок, 13.11.2018, 08:45
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Категорії розділу
Психологія [14]
Українська мова та література [0]
Іноземна мова [51]
Виховна робота [15]
Природничо-математичні предмети [5]
Спеціальна освіта [1]
початкова освіта [2]
Технології [0]
Предмети естетичного циклу [2]
Логопедія [5]
Міні-чат
Наше опитування
Хто Ви, відвідувач нашого сайту?
Всього відповідей: 77
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Наша кнопка
Код кнопки
Форма входу
Головна » Файли » Психологія [ Додати матеріал ]

Особливості темпераменту дитини – важлива умова її успішності
28.07.2011, 16:24

МЕТА: підвищити рівень інформованості педагогів із питань темпераменту, його типів, і використання цих знань у практичній діяльності; акцентувати увагу педагогів на фактори впливу темпераменту у розв’язанні нестандартних ситуацій у роботі з учнями.

ОБЛАДНАННЯ: фліпчарт, маркери, картки для груп, пам’ятки «Як виховувати дітей з різними типами темпераменту»

ЧАС: 1 год.

На дошці висить вислів про темперамент «Темперамент – це те, що інколи доводиться долати і завжди – використовувати, адже кожному притаманне щось таке, про що тужливо мріють інші.»    Л. Гуревич

Вступне слово  (3 хв.)

        Ведучий повідомляє тему та мету семінару-тренінгу.

Прийняття правил роботи  (5 хв.)

        Обговорення принципів роботи. Практичний психолог пропонує учасникам називати правила, які, на їхню думку, потрібні для ефективної роботи під час семінару-тренінгу.

        На плакаті написано правила:

-         дотримуватися регламенту;

-         слухати і чути (один говорить – усі слухають);

-         бути доброзичливим;

-         бути активним;

-         говорити тільки по темі від свого імені;

-         не критикувати: кожен має право на власну думку;

-         дотримуватися принципу конфіденційності.

        З групою обговорюють кожне правило – що воно означає, для чого потрібне.

Вправа «Три слова про себе» (6 хв.)

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

        Кожному учаснику пропонують назвати своє ім’я та 3 слова, які характеризують особистість вчителя.

Мозковий штурм «Що таке темперамент» (4 хв.)

        Учасникам пропонується називати своє бачення поняття «темперамент». Відповіді записують на фліпчарті.

Інформаційне повідомлення «Темперамент і його типи» (12 хв.)

        Темперамент – це тип нервової системи, що визначає ступінь урівноваженості, емоційності і загальної рухливості; це вроджені особливості людини.

         Існує чимало пояснень того, чому в різних людей різні типи темпераменту. Відомі лікарі стародавнього світу Гіппократ і Гален вважали, що темперамент визначається наявністю в організмі людини різних рідин і життєвих соків та їх співвідношенням.

         Пізніше виникла теза, згідно з якою темперамент людини залежить від будови її організму та співвідношення окремих органів. Проте науково це обґрунтував лише видатний російський учений І.Павлов. Він експериментально довів, що індивідуальні особливості психіки зумовлені виявом і співвідношенням двох головних нервових процесів – гальмування і збудження.

         Залежно від співвідношення цих процесів, виділяють чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолічний. У чистому вигляді темперамент зустрічається дуже рідко, більшість людей має змішаний тип темпераменту. Такий, наприклад, як холерично-сангвінічний, сангвінічно-флегматичний або холерично-меланхолійний.

        Темперамент не характеризує змістову сторону особистості – спрямованість, ціннісні орієнтації, світогляд. Він мало піддається коригуванню під впливом середовища і виховання..

         Сьогодні психологічна наука за допомогою тесту дає можливість визначати провідний тип темперамент.

         Дітям, як і дорослим, властиві такі ж самі типи темпераменту. В дорослих, достатньо вихованих людей певні негативні чи позитивні риси темпераменту виявляються в несподіваних або екстремальних ситуаціях, де не завжди вдається використати стереотипи поведінки.

         Доросла людина вже може контролювати, усвідомлювати свої вчинки. Тому, коли визначають тип темпераменту дорослої людини, він частіше виявляється змішаним. У дітей типи темпераменту виступають у більш чистому й виразному вигляді.

         Дитина сангвінік – це жвава, привітна, впевнена дитина, яка легко йде на контакт із ровесниками й дорослими. Як правило, відкрита й щира. Вміє долати перешкоди, користується повагою та симпатією. В іграх хороший організатор, легко включається в будь-яку діяльність. Характеризується легкою збудливістю почуттів: почуття в них середньої глибини, не дуже міцні, але відносно стійкі. Діти цього типу темпераменту швидкі і рухливі, але менше, ніж сангвініки дорослі. Вони енергійні, активні, однак довго не витримують одноманітної ситуації. Здебільшого не сором’язливі, але стримані, не образливі. Правила поведінки діти засвоюють легко, але без систематичних вправ швидко їх втрачають. Завдяки своїй рухливості вони легко піддаються як позитивному, так і негативному впливу. На зауваження дорослих реагують спокійно, не чинять опору.

         Діти холерики – неспокійні, нестримані, дратівливі. Характеризуються легкою збудливістю почуттів, силою й стійкістю їх у часі. Поведінка їх енергійна й різка. Вони бурхливо реагують на всі подразники: через силу переключаються на спокійну справу; перебувають у постійному русі. Дуже тяжко пристосовуються до всіляких обмежень, режимних моментів, вимог дорослих. Мова в таких дітей швидка, нерівна, емоційно забарвлена. Як правило, такі діти прагнуть бути лідерами. Віддають перевагу рухливим іграм. Діти досить активно діють, але не доводять розпочату справу до кінця. На зауваження реагують досить бурхливо. Не слухатися й робити все по-своєму – це їх перша реакція: в таких ситуаціях діють стрімко, пристрасно, не рахуючись з іншими. В незвичайний обстановці інколи занадто збуджені, неспокійні. Це, як правило, конфліктні діти, першими люблять сварку. В роботі з ними варто зважати на їх особливості; спокійними, доброзичливими, але вимогливими стосунками формувати в них стриманість.

         Дитина флегматик – спокійна, повільна, досить терпляча, в тому числі й до фізичного болю. Почуття важко збуджуються, однак тривалі й стійкі. Мова спокійна, трішки уповільнена, рівномірна, без особливих емоцій, жестикуляцій та міміки. Така дитина стабільна в своїх прихильностях. Спілкується з невеликим колом дітей, у нові контакти вступає неохоче. Працює повільно без зайвих слів і рухів. Часто нехтує справами, що вимагають від дитини швидкості, турбот, зайвих рухів. Така дитина здебільшого уникає доручень, а діставши їх, виконує з бажанням, але не поспішаючи, дотримуючись порядку, організованості. Мовчки бере до відома точку зору дорослого. В нових, незвичних для неї ситуаціях; її важко образити, але коли вона вступає в конфлікт, то переживає глибоко, хоч зовні це не проявляється досить яскраво.

         Діти меланхоліки – схожі на «тепличні рослини». Надзвичайно чуттєві: почуття виникають легко, міцні й стійкі в часі. Такі діти, здебільшого,  сором’язливі, малоактивні, важко пристосовуються до нових обставин. Вони відзначається хворобливою вразливістю, швидкою втомлюваністю, невпевненістю в своїх силах, заниженим настроєм, острахом перед труднощами. При потребі невідкладно й швидко діяти, вони діють несміливо, нерішуче. Проте в сімейних – це досить рішучі, уважні, чулі діти. Розмовляють тихенько, до лідерства не прагнуть. Боячись образ, намагаються гратися самостійно. Надмірно побоюючись труднощів і будучи невпевненими в своїх силах, меланхоліки часто губляться, коли їх щось запитують, хоча даний матеріал дуже добре знають. На зауваження дорослих реагують мовчки, часто зі сльозами на очах. У незвичній обстановці ніяковіють, поводяться дуже сором’язливо.

         Темперамент дитини не визначає її інтересів та здібностей, але впливає на стиль її поведінки та діяльності. На основі однієї і тієї ж риси темпераменту в дітей формуються різні типи характеру; й навпаки, одна й та ж риса характеру часто буває в дітей із різними темпераментами.

Вправа «Плюси і мінуси» (10 хв.)

Мета: повторити характерні особливості типів темпераменту.

Психолог формує 4 групи, потім кожній дає карту «Плюси і мінуси різних типів темпераменту», з якою та працює. Треба обрати плюси і мінуси щодо певного типу темпераменту. Кожна група працює над одним із типів. Далі представник із групи зачитує характерні особливості типу темпераменту, над яким працювала група.

Плюси:

Життєрадісність, здатність до співчуття, захопленість, людяність, рухливість, постійність, терплячість, активність, самовладання, чуйність, товариськість, надійність, цілеспрямованість, висока чутливість, м’якість, доброзичливість, пристрасність, стійкість.

Мінуси:

Здатність спрямовувати свою енергію на колектив та розкладати його з середини; схильність до зазнайства; байдужість; легковажність; поверховість; ненадійність; вимагає контролю; запальність; підозрілість; агресивність; невитриманість; сухість; нетерплячість; низька працездатність; вразливість; замкненість; сором’язливість; занадто чутливий до інтонації і дуже вразливий; надтовариськість; загальмованість; «товстошкірість»; конфліктність; неможливість працювати в режимі дефіциту часу; незібраність; не треба підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу; схильність обіцяти і не завжди виконувати обіцяне

Вправа «Проблемна ситуація» (10 хв.)

Мета: виявити основні принципи роботи з учнями з урахуванням типу їхнього темпераменту.

Учасники залишають в 4 групах. Кожна група повинна розробити основні принципи роботи з дитиною певного типу темпераменту. По завершенні вправи, представник зачитує напрацювання групи.

Інформаційне повідомлення «Пам’ятка  «Виховання дитини в залежності від типу її темпераменту» (7 хв.)

Як виховувати сангвініка?

-   Намагатися виробляти в нього стійкі інтереси.

-   Навчати терплячості, тому, що розпочату треба доводити до кінця.

-   Якомога більше хвалити за моральність вчинків.

-   Викоріняти недбалість і поверховість при виконанні завдань.

-   Враховувати, що життєрадісність, товариськість і оптимізм сангвініка здатні повернутись іншим боком медалі і стати як джерелом легковажності, так і нестійкості даної дитини.

Як краще виховувати меланхоліка?

-         Не потрібно вимагати від меланхоліка того, що для нього не можливо. Накази гальмують його діяльність.

-         Намагатися підтримати його, похвалити, бути з ним добрим і ніжним.

-         Скеровувати його лише на посильні завдання і допомагати їх вчасно втілювати.

-         може перетворитися на лінощі, а рівність почуттів –  у їх  емоційну нужденність.

 

Як краще виховувати флегматика?

-   Намагатися виробляти допитливість і зробити його ініціативним.

-   Навчати, як правильно переключати увагу при виконанні різних доручень і як розподілити раціонально час, аби не попасти в цейтнот.

-   Не дратуватися черепашачим темпам, а прискорювати їх, залучаючи в ігрову діяльність, хоча б ігри навздогін.

-   Навчати повніше виражати свої

-    Емоції і почуття: як радіти, горювати, жаліти когось і бути добрим.

-   Намагатися розвинути навички спілкування і товариськості.

-   Грати з ним в ігри, де необхідні швидкість рухів, точність, спритність, і заохочувати, коли він виконує правила гри.

-   Будь-якими способами пробуджувати кмітливість і уяву дитини.

Слідкувати затим, щоб він менше був інертним, в’ялим, весь час тормошити його, інакше в’ялість

Як краще виховувати холерика?

-      Уповільнити темп його кружляння по життю, розставивши на шляху різноманітні шлагбауми і передбачені зупинки.

-      Скерувати енергію, що ллється через край, на корисні, потрібні справи.

-      Навчати обдумувати свої рішення, оцінювати запас своїх сил.

-      Виховувати наполегливість і стриманість, як потрібно володіти собою, аби не дратуватися.

-      У зародку блокувати будь-яку агресивність.

-      Необхідно добирати такі ігри та методи роботи, де закріпилися би процеси гальмування і не було б надмірного збудження з боку нервової системи: спокійні, в яких усе залежить від уваги і потрібні мінімум емоцій.

-      Не забувати, що безпосередність холерика найчастіше випливає у нетактовність і ображає людей.

-      Холерика необхідно навчати ввічливості і вимагати, щоб він таким став.

-      Холерика не варто вмовляти, він реагує зазвичай лише на батьківські вимоги

Підбиття підсумків заняття (3 хв.)

-         Що ви відкрили для себе на цьому занятті?

-         Які висновки вдалося зробити завдяки проведеній роботі?

-         Якими думками ви б хотіли поділитися з іншими?

Категорія: Психологія | Додав: Іриночка
Переглядів: 1355 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IP адреса
Пошук
Друзі сайту


Старобабанівська загальноосвітня школа Study English with us!

Людмила та Ірина Кожухівські © 2018


Безкоштовний хостинг uCoz